«Можна знищити стіни, але нікому не знищити надію!»
Можна зруйнувати плани, змусити відкласти мрії, але ворогам не забрати нашої віри та любові! Можна знищити стіни, але нікому не знищити надію!
«Можна витрачати свій внутрішній ресурс на страх і сум, а можна – на вдячність і любов… Я обираю любов!» – каже Юлія із Новоселівки.
Попри те, що її будинок було зруйновано, вона знає: усе поруйноване вдасться відбудувати. А допомога та небайдужість інших людей надихають ще більше цінувати та підтримувати одне одного! Дякуємо простору добра Goodacity за допомогу із такими необхідними інструментами. Допомагаючи одні одним, ми рухаємо нашу країну вперед!
«Цієї весни ми мали в’їжджати у наш новозбудований дім в Новоселівці, – розповідає жінка. – Мріяли, раділи, не могли дочекатися… Так, на жаль, і не дочекалися… Війна зруйнувала наш дім, зруйнувала плани та мрії. Нашу Новоселівку – красиву, охайну, квітучу – за місяць активних бойових дій було зруйновано до невпізнання, село просто перетворили на руїни».
Вцілілих будинків тут майже немає – так виглядає Новоселівка після цієї весни…
Село менш ніж за десять кілометрів від Чернігова стояло на шляху російського війська – і, фактично, прийняло на себе весь удар: по людях гатили усіма калібрами та всіма видами озброєнь, на них летіло усе, що тільки могло…
«У нас на подвір’ї були три величезні вирви від авіабомби – одна із них під самим будинком, від вибуху розвалилася стіна. А у квітні, коли окупанти уже втікали з-під села, вони навмисне розстрілювали будинки із танка – просто заради забави, аби нанести побільше шкоди і руйнувань…», — з болем згадує ті страшні дні Юлія.
З початком повномасштабного вторгнення вони взяли дитину, найнеобхідніші речі та поїхали під Славутич…
«Там виявилося, що траса, якою ми мали їхати далі, уже пошкоджена і прострілюється ворожими військами, — пригадує події цієї весни жінка. – Їхали з думкою, що це на два-три дні, а пробули там майже місяць. А коли повернулися до Новоселівки, побачили, що нашого будинку більше немає – ми уже знали про це, сусіди нам розповідали, проте коли побачили самі, то були, звісно ж, шоковані…»
Проте замість плакати на руїнах, подружжя взялося їх розбирати і налаштовуватися на те, як все відновлять, як відбудують свій дім знову.
«Свій будинок ми збудували самі – тож досвід уже є, так, треба часу і коштів, але з допомогою усіх небайдужих, вірю, що ми впораємося. А небайдужих у нас, як виявилося, – уся країна! Наші люди – неймовірні, у них стільки світла та людяності!» — каже потерпіла від дій російських окупантів жінка.
Коли готувалися до того, щоб вселитися у новий будинок, мріяли, що заведуть домашніх улюбленців. І хоча їхній дім ще тільки в процесі відбудови, рівень оптимізму не найнижчому рівні.
– Ось завели кота! – сімється Юлія. — Кицю мій син-любитель книг про «Гаррі Поттера» назвав Герміоною. Боротьба сил добра із темрявою – це про нас усіх нині… І я точно знаю, що в нашій історії також буде щасливий фінал!
Вони думали, що можуть розраховувати лише на себе, але отримали надзвичайно потужну підтримку!
«Щиро дякуємо всім, хто допомагає. Адже якщо твій світ закінчується за твоїм парканом і тобі байдуже до того, що відбувається за його межами, то держава не зможе розвиватися. Наша країна — це не просто шматки землі, якими володіють окремі люди, а спільна справа усіх громадян! Ми сильна нація, ми обов’язково відбудуємо свою країну і наші діти чудово житимуть у ній», — з впевненістю та оптимізмом розмірковує вголос Юлія з Новоселівки, що неподалік Чернігова.
Ольга Сагаль
